Хиров’яками називали учнів Закладу отців Єзуїтів, який діяв у містечку Хирові у 1886-1939 роках. Це був приватний навчальний заклад для хлопців, який мав статус гімназії і опирався на традиції єзуїтського шкільництва.

Хирівський заклад був одним з найкращих навчальних закладів у світі. Учні навчалися у великому і зручному будинку, який мав 330 кімнат і 2 кілометри коридорів.

Для навчання та інтелектуального розвитку тут функціонували добре облаштовані кабінети географії, фізики, хімії, трудового навчання, малювання, кілька бібліотек з понад 36 000 книг, ботанічний сад, природничий музей та різноманітні колекції, астрономічна обсерваторія та театральна зала. Учні забезпечувалися всім необхідним для навчання і життя.

Для відпочинку та здорового способу життя відмінні умови забезпечували стадіони та рекреаційні зали для кожного класу, а також тенісні корти, ставки для плавання, приміщення для боулінгу. Учні мали все необхідне для занять такими видами спорту як футбол, волейбол, баскетбол, легка атлетика, теніс, плавання, веслування, боулінг, їзда на велосипедах, їзда на лижах, їзда на санках, їзда на ковзанах, хокей, більярд, різноманітні настільні ігри.

• 

• 

• 

Серед випускників Закладу було багато заслужених діячів, які відіграли визначну роль в історії Польщі та світу, зокрема:

• Еугеніуш Квятковський – творець порту у Гдині та Центрального промислового округу, віце-прем’єр Польщі
• Мечислав Орлович – батько польського туризму
• Єжи Хорубський – створив і очолив перший в Польщі центр нейрохірургії. Був першим в Польщі, хто виконав операцію на головному мозку.
• Збігнєв Козар – був одним із засновників Польського паразитологічного товариства і його багаторічним головою, з його ініціативи також була створена Європейська та Світова федерація паразитологічних товариств
• Зенон Мартинович – організатор Державного фармацевтичного інституту у Варшаві, пізніше директор Науково-дослідного хімічного інституту
• Антоній Сабатовський – автор першого в Польщі підручника з клімато- та гідродерапії. У 1945 році заснував у Кракові Національний бальнеологічний інститут.
• Роман Рудневський – піонер радіотехнічної галузі в Польщі, був президентом Польського радіотехнічного товариства. Організував перший в історії Польщі радіоефір.
• Єжи Яронь – піонер польської інформатики. Був новатором впровадження в науку ідей кібернетики, застосування комп’ютерів у наукових дослідженнях.
• Чеслав Чапув – один із творців польської ресоціалізаційної педагогіки. З його ініціативи був заснований Інститут суспільної профілактики та ресоціалізації при Варшавському університеті.
• Казімєж Юноша Стемповський – піонер польського кіно, один з найвизначніших польських акторів. Зіграв головні ролі у двох перших польських фільмах в історії – «Пригода візника» та «Повернення гульвіси».
• Януш Варнецький – режисер першого польського історичного фільму «Княжна Ловіцька» (1932) та першого польського повнозвукового кіно «Кожному дозволено кохати» (1933)
• Казімєж Вєжинський – поет, письменник. Зі збіркою поезій «Олімпійський лавр» здобув золоту медаль з поезії в рамках мистецьких змагань на ІХ Олімпійських іграх в Амстердамі у 1928 році.
• Ян Лопушанський – створив першу в Польщі велику меліораційну станцію

Багато учнів Хирівського закладу отців Єзуїтів пізніше жили і працювали за кордоном. Сліди Хиров’яків знаходимо у понад 80 країнах світу.

Всього за час існування Закладу у ньому навчалося 6170 учнів. Деякі з них написали книги чи залишили спогади про своє життя та перебування у Закладі.

Натомість, життя та досягнення більшості з них ще потребує додаткового дослідження та опрацювання. Це допоможе зрозуміти феномен спадщини, яку залишили Хиров’яки. Саме для таких досліджень та публікації їх результатів створений цей сайт.