Хронологія історії Хирова

Ця хронологічна таблиця містить інформацію про події, які відбувалися в місті Хирові або пов’язані з ним та мали значний вплив на історію та вигляд міста.
Хронологічну таблицю уклав Богдан Сиванич на основі досліджених джерел: книг, газет, архівних матеріалів та письмових спогадів.
Якщо Вам відомі дати інших важливих на вашу думку подій з історії Хирова, будь ласка, напишіть на адресу chyrowiacy@gmail.com

2020-ті

2023, 21 жовтня – відбулася реконсекрація відновленого костелу св. Лаврентія та урочисте відкриття пам’ятника Івану Павлу ІІ. Більше
2020, 24 серпня – у Хирові відкрито пам’ятник “Борцям за волю України”

2010-ті

2018, 24 березня – пожежа у будівлі колишнього Закладу о. Єзуїтів
2017, червень – вийшла друком книга Богдана Сиванича «Хирівський заклад отців Єзуїтів. Історія величі»
2017, 14 січня – в Хирові на території “Лаяр-палацу” встановлено рекорд виконання найбільшого живого тризуба
2016 – розпочав роботу СПА-центр «Лаяр-палацу»
2016, 22 серпня – в Хирові демонтовано пам’ятник радянському солдатові
2016 – вийшла друком книга М. Кріля «Хирів – місто над Стривігором»
2015 – міським головою Хирова втретє став Іван Голубець
2015 – завершено будівництво ратушевої вежі, встановлено годинник
2014, 7 грудня – на фронті біля міста Щастя загинув військовослужбовець із Хирова Володимир Сачек
2014, 8 січня – відбулася презентація і відкриття «Лаяр-палацу»
2012 – Вийшла друком книга Анети Боровік “Dzieje, architektura oraz twórcy Zakładu OO. Jezuitów w Chyrowie”
2011, 21 вересня – Хирів відвідав Патріарх Київський УПЦ КП Філарет
2010 – міським головою Хирова вдруге став Іван Голубець
2010, 10 лютого – костел св. Лаврентія повернутий римо-католицькій громаді. Архієпископ М. Мокiицький освятив храм

2000-ні

2009 – Хирівській гімназії-інтернат присвоєно ім’я єпископа Івана Хоми
2008 – відбулася реконструкція пл. Галицької та парку
2007 – облаштовано фонтан та сквер на площі перед бібліотекою
2006 – міським головою Хирова став Іван Голубець
2005 – у Вроцлаві вийшла друком книга Тадеуша Левіцького та Станіславав Сосновського «Наш давній Хирів»
2003 – 80 окремий аеромобільний полк переведений з Хирова у Львів
2002, 18 серпня – папа Іван Павло ІІ беатифікував Яна Бейзима, місіонера та викладача Хирівського закладу отців Єзуїтів
2002 – міським головою Хирова став Мирон Коваль
2001, 27 червня – під час візиту до Львова папа Іван Павло ІІ беатифікував сестер Олімпію та Лаврентію із Хирова
2000 – вийшов друком словник «Сhyrowiacy», який містить біографічні довідки про понад 6100 учнів Хирівського закладу отців Єзуїтів

1990-ті

1999, 13 червня – Папа Іван Павло ІІ беатифікував Станіслава Костку Старовейського, учня та випускника Хирівського закладу о. Єзуїтів
1999 – 6 бригада переформована у 80 окремий аеромобільний полк
1998 – вийшла друком книга Яна Нємєца “Zakład naukowo-wychowawczy Ojców Jezuitów w Chyrowie 1886-1939”
1998 – міським головою Хирова став Сергій Любчик
1996 – відновлено діяльність каплиці Закладу Єзуїтів як храму св. Миколая
1995 – 224 навчальний центр переформований на 6 окрему аеромобільну бригаду
1994 – міським головою Хирова став Іван Ковальчук
1993 – на території військової частини був встановлений пам’ятник Богданові Хмельницькому, перенесений з Добромиля
1993 – на центральній площі Хирова встановлено пам’ятник Т. Шевченку, скульптор О. Скобліков
1991 – міським головою Хирова став Володимир Горечко
1990, 28 вересня – пам’ятник Леніну у Хирові демонтовано
1990 – у Кракові вийшла друком книга Людвіка Гжебеня “Chyrowiacy”
1990 – хирівська бригада переформована в 224 навчальний центр підготовки молодших спеціалістів

1980-ті

1989, 26 серпня – великий демократичний мітинг на хирівському стадіоні під час якого було вперше піднято український прапор
1989 – у Вроцлаві вийшла друком книга Кароля Левіцького “Chyrowskie popioły”
1986 – у Кракові відзначили 100-річчя відкриття Хирівського закладу отців Єзуїтів. Встановлена меморіальна таблиця у костелі св. Барбари
1984 – міським головою Хирова став Іван Ковальчук

1970-ті

1979 – у Хирові створено підприємство «Сільгоспхімія»
1979 – до Хирова на постійне місце дислокації прибула 39 окрема десантно-штурмова бригада
1976 – споруджено спортзал Хирівської школи-інтернату
1976 – розпочав роботу завод «Екватор», філія львівського ВО «Полярон»
1975 – завершено будівництва нового будинку культури, який добудували до костелу
1975 – на місце 153 ракетної бригади до Хирова прибув кадрований артилерійський полк

1960-ті

1969 – розпочав роботу завод «Меридіан», філія львівського ВО «Полярон»
1966 – на базі Хирівської РТС створено підприємство «Сільгосптехніка»
1965 – хирівська гідро-електростанція припинила свою роботу
1964 – споруджено головний корпус Хирівської середньої школи
1964 – на базі цеху із пошиття валянків створена Валяльно-повстяна фабрика
1961 – побудовано спальний корпус Хирівської школи-інтернату
1961 – Хирівська меблева фабрика увійшла до складу Добромильського деревообробного комбінату
1960 – до Хирова проведено високовольтну лінію

1950-ті

1958 – міським головою Хирова став Михайло Федичканич
1958 – машинно-тракторна станція реорганізована у ремонтно-технічну станцію
1958, 20 червня – у Хирові розпочала базуватися 153 ракетна бригада армії СРСР
1957 – у Хирові демонтовано пам’ятник Сталіну
1957 – у Хирові створено школу-інтернат
1957, 21 квітня – отець Петро Більо заснував у Хирові монаший орден Згромадження сестер пресвятої Євхаристії
1957, 6 червня – Хирівський район ліквідовано і приєднано до Добромильського
1955 – міським головою Хирова став Роман Коберенко
1955 – в Хирові створено цех із пошиття валянків
1954 – у Хирові організовано ветеринарний пункт
1951 – у Хирові на річці Стрвяж розпочала роботу гідро-електростанція
1951, 22 квітня – у Хирові встановлено пам’ятник Леніну
1950 – органи НКВС арештували в Хирові сестер Згромадження св. Йосифа Олімпію та Лаврентію

1940-ві

1949 – міським головою Хирова став Ілля Дерев’янко
1948 – міським головою Хирова став Максим Падеєв
1947 – у Хирові встановлено пам’ятник Сталіну
1946, грудень – у Хирові створена машинно-тракторна станція
1946 – міським головою Хирова став Осип Галевич
1946 – у будівлях Хирівського закладу розташувався танковий полк
1945 – у Хирові запрацював кінотеатр
1945, осінь – розпочалося виселення польських мешканців Хирова на західні землі Польщі
1944, 13 листопада – УПА ліквідувала першого радянського керівника Хирова Миколу Максимова
1944 – на базі довоєнної фабрики Готтліба створена меблева фабрика
1944, серпень – міським головою Хирова став Микола Максимов
1944, 8 серпня – радянські війська повторно зайняли Хирів
1944, серпень – велика пожежа в Закладі Єзуїтів, німці відступаючи підпалили будинок
1944, 30 липня – місто Хирів знову зайняли німецькі війська
1944, 27 липня – до Хирова увійшли радянські війська
1944, липень – «Криваве весілля». Відбувся замах УПА на голову німецької залізничної поліції у Хирові під час якого загинули мирні польські та українські мешканці Хирова, гості на весіллі
1943 – у будівлях Закладу о. Єзуїтів розташувався німецький військовий шпиталь
1942, липень – відбулося вивезення хирівських євреїв до табору смерті в Белжеці
1942 – «Шталаг №323» перенесено з Хирова
1941 – у будівлях Закладу о. Єзуїтів створено табір для військовополонених «Шталаг №323»
1941, липень – у Хирові відбувся єврейський погром
1941, 29 червня – словацькі війська зайняли Хирів і Заклад о. Єзуїтів
1941, 27 червня – по дорозі на Давницю радянські військові вбили хирівського римо-католицького священика Яна Вольського
1940, 13 квітня – розпочалася масова висилка мешканців Хирова до Казахстану
1940, 10 січня – місто Хирів стало районним центром Дрогобицької області

1930-ті

1939, жовтень – ліквідовано Заклад о. Єзуїтів, розформовано та розграбовано його майно та колекції
1939, 27 вересня – до Хирова увійшли радянські війська, місто приєднане до СРСР
1939, 9 вересня – німецьке бомбардування Хирова, постраждали вокзал та багато будинків у центрі міста
1939, 10 квітня – відбулася велика українська демонстрація до могили УГА, яка переросла у бійку з польською поліцією.
1938 – встановлено скульптуру Ісуса Христа на Давниці
1937 – у Закладі Єзуїтів збудовано астрономічну обсерваторію
1936, 19-21 вересня – відбулися урочистості з нагоди 50-річчя Закладу отців Єзуїтів
1931, 30 березня – до Хирова приєднано село Хирівська Посада
1931 – при Хирівському закладі о. Єзуїтів заснована метеорологічна станція

1920-ті

1929 – у лісі біля Закладу Єзуїтів встановлено пам’ятний знак в пам’ять про події польсько-української війни, зараз відомий як «Розстріляний хрест».
1929 – збудовано новішу частину Хирівської школи, перпендикулярну до вул. Добромильської
1928 – у Хирові збудована відпочинкова колонія для дітей залізничників на 100 осіб
1928, 18 листопада – у центрі Хирова освятили будинок Кооперативної каси ремісників і селян
1927 – у Хирові була велика повінь
1926 – у Хирові засновано українське пожежно-руханкове товариство «Сокіл»
1926 – розпочалося будівництво Українського Народного Дому в Хирові
1925 – Кароль Машковський виконав розписи стелі каплиці Закладу о. Єзуїтів

1910-ті

1919, 15 травня – розпочався наступ польських військ у Хирові та на горі Кошарки, який закінчився відступом українських військ зі своїх позицій під Хировом
1919, 14 травня – відбувся останній наступ українських військ на Хирів, бої відбувалися в районі цвинтаря та школи
1919, 27 березня – у Хирівському закладі відбулися мирні переговори між польськими та українськими силами під керівництвом американської місії генерала Кернана
1918, 20 грудня – польські війська повторно зайняли Хирів, українські війська зайняли позиції на підступах до міста. З цього часу аж до травня 1919 року тривали постійні бої у Хирові та навколишніх селах
1918, 6 грудня – українські війська під проводом А. Кравса повторно взяли Хирів, під час бою загинув керівник операції Адріан Дзерович
1918, 26 листопада – польські війська під керівництвом підполковника Свободи захопили Хирів, українські війська відступили без бою
1918, 20 листопада – українські війська зайняли Хирівський заклад отців Єзуїтів
1918, 1 листопада – ініціативна група на чолі з о. Іваном Ольшанським проголосила про встановлення у Хирові влади Західно-Української Народної Республіки
1918, 3 березня – відбулася багатолюдна маніфестація українського населення Хирова після підписання Брест-Литовського мирного договору і визнання незалежності України Центральними державами
1915, 13 травня – австрійські війська без бою зайняли Хирів
1915, 23 квітня – Хирів відвідав російський імператор Микола ІІ
1914, 15-16 грудня – Заклад відвідав великий князь Михайло Олександрович, брат російського імператора Миколи ІІ
1914, 8-18 листопада – у Закладі Єзуїтів розташовувався штаб російського генерала О. Брусилова
1914, 6 листопада – російські війська повторно зайняли Хирів
1914, 28 жовтня – на військову нараду до Хирова прибув майбутній імператор Австро-Угорщини Карл І
1914, 10 жовтня – австрійські війська ввійшли у Хирів, розпочалася велика битва на підступах до міста, яка тривала 26 днів і закінчилася перемогою росіян
1914, 20 вересня – російські війська захопили Хирів
1914, 3 травня – Хирівський заклад відвідав намісник Галичини Вітольд Коритовський
1912, 5 квітня – до Хирівського закладу прибув з візитом майбутній імператор Австро-Угорщини Карл І
1911 – з нагоди 500-ліття Грюнвальдської битви біля Закладу Єзуїтів була висаджена алея липових дерев, яку назвали Грюнвальдська алея
1911, 16-17 вересня – відбулися урочистості з нагоди 25-ліття Закладу о. Єзуїтів, на яких була створена організація випускників «Спілка колишніх Хиров’яків»
1911, 14 травня – Хирівський заклад відвідав маршалок сейму Галичини Станіслав Бадені
1910 – у Хирівській Посаді споруджено каплицю Собору Івана Хрестителя

1900-ті

1909, липень – на хирівському цвинтарі споруджений мавзолей отців Єзуїтів увінчаний скульптурною композицією Пієта
1908 – біля Закладу отців Єзуїтів встановлена статуя Найсвятішого серця Ісуса, виготовлена в Парижі
1907 – проект Хирівського закладу о. Єзуїтів отримав золоту медаль на конкурсі у Львові
1906 – у вівтарі каплиці отців Єзуїтів встановлена статуя св. Йосифа авторства італійського скульптора Чезаре Ауреллі
1906, 6 грудня – завершено будівництво каплиці Закладу о. Єзуїтів, відбулася урочиста посвята каплиці
1905, 25 вересня – освячено наріжний камінь каплиці Закладу отців Єзуїтів
1905 – збудоване і викінчене нове крило Закладу єзуїтів
1905, 5 вересня – Хирівський заклад відвідав прем’єр-міністр Австрії Ернест фон Корбер в компанії намісника Галичини Анджея Потоцького
1905, 6 березня – у Хирові помер Генрик Яцковський, засновник Закладу отців Єзуїтів, похований на хирівському цвинтарі у гробівці Єзуїтів
1904 – на будинку Закладу отців Єзуїтів встановлена статуя св. Йосифа, виготовлена у Відні
1903 – у Хирові засновано польське гімнастичне товариство «Сокіл»
1902 – у Хирівському закладі з’явилося електричне освітлення
1902, листопад – у Закладі Єзуїтів відбувся перший в Хирові показ фільмів
1902 – збудовано старішу частину Хирівської школи, паралельну до вулиці Добромильської
1900 – костел св. Лаврентія перебудовано і розширено майже вдвічі. Святиня набула сучасного вигляду

1890-ті

1898 – викладач Хирівського закладу о. Єзуїтів Ян Бейзим вирушив на Мадагаскар
1897 – створена пожежна частина Закладу о. Єзуїтів
1894 – у Хирові засновано товариство «Просвіта»
1894 – біля Закладу отців Єзуїтів встановлена статуя Непорочного зачаття Діви Марії
1893, 7 липня – у Хирові заснована добровільна пожежна частина
1893, 8 вересня – до Хирова з візитом прибув імператор Франц Йосиф І
1891 – завершення будівництва та відновлення Закладу отців Єзуїтів після пожежі
1890 – у парку Закладу отців Єзуїтів створений грот Діви Марії з Люрду, скульптор Фердинанд Маєрський.
1890 – збудований шпиталь для інфекційно хворих учнів Закладу Єзуїтів
1890, 6 березня – у недобудованому будинку Закладу о. Єзуїтів спалахнула пожежа, яка знищила внутрішнє обладнання будинку.
1890, 6 січня – у Хирові помер композитор і викладач Закладу Єзуїтів Йосиф Никорович, автор музики польського гімну «З димом пожеж», похований на хирівському цвинтарі

1880-ті

1889, 21 травня – Хирівський заклад відвідав намісник Галичини та в майбутньому прем’єр-міністр Австрії Казимир Бадені
1888 – завершено будівництво головного вокзалу у Хирові
1887, 1 жовтня – Хирівський заклад відвідав барон Пауль Гауч фон Франкетурн, прем’єр-міністр та міністр освіти Австрії
1887, 12-19 серпня – у Заклад Єзуїтів перебував Андрей Шептицький
1886, 15 вересня – у Хирівському закладі отців Єзуїтів розпочався перший навчальний рік
1884, 20 лютого – у Хирові відкрили українську народну читальню
1883, 1 серпня – отець Г. Яцковський посвятив наріжний камінь Закладу отців Єзуїтів, розпочалося будівництво споруди
1883, березень – укладена угода про купівлю ділянки для Закладу отців Єзуїтів
1880, 18 вересня – імператор Франц Йосиф І прибув з візитом до Хирова

1870-ті

1872 – збудовано вокзал Хирівська Посада
1872 – завершено будівництво залізничних ліній Перемишль-Хирів-Будапешт (Перша угорсько-галицька залізниця) та Хирів – Стрий (Наддністрянська залізниця)

1840-ві

1846 – споруджена церква Різдва Пресвятої Богородиці

1810-ті

1817 – граф Альфонс Мнішек заснував у Хирові школу

1700-ті

1772 – місто Хирів ввійшло до складу Австрії
1710 У Хирові збудовано перший мурований костел

1500-ті

1594, 12 квітня – через Хирів проїжджав дипломат Еріх Лясота, про що залишив запис у щоденнику
1582 – у Полоцьку заснована колегія отців Єзуїтів, спадкоємцем традицій якої був Хирівський заклад отців Єзуїтів
1544 – перша згадка про єврейську спільноту у Хирові
1531 – Андрій Тарло зі Щекажовиць збудував у Хирові перший дерев’яний костел і подарував місту герб «Топур»
1528 – за успішне протистояння татарам Хирів отримав магдебурзьке право і статус міста

1300-ті

1374, 23 листопада – перша згадка про Хирів, князь Владислав Опольський подарував поселення Гербуртам